Загальна мінералізація – кількісний показник вмісту розчинених у воді речовин. Цей параметр також називають загальним солевмістом, оскільки розчинені у воді речовини, як правило, знаходяться саме у вигляді солей. До найбільш поширених належать неорганічні солі – бікарбонати, хлориди і сульфати кальцію, магнію, калію і натрію, а також невелика кількість органічних речовин.

У харчовій промисловості жорстка вода  (з високим рівнем солей) призводить до зниження якості продуктів, погіршення органолептичних властивостей води – вона набуває гіркуватого присмаку. І найголовніше – пагубно впливає на організм людини. Згідно з державними стандартами, загальна твердість води не повинна перевищувати 7 мг-екв/дм3.

Від води з високим солевмістом страждає побут – засмічення труб, осад і накип у паровиках, побутових водонагрівальних пристроях, відкладення солей на сантехніці і як наслідок – виведення з ладу. У сільському господарстві надмірна мінералізація води призводить до засолення ґрунтів.

Солемір – прилад для вимірювання однієї з основних гідрофізичних характеристик води – солей. Серед найпоширеніших методів вимірювання солоності – аргентометричний (титрування по хлору) і вимірювання електропровідності води. Застосовуються також ареометрування та вимірювання оптичних (рефракції) характеристик води.

Солеміри використовуються у промисловості та енергетиці для визначення вмісту солі у котловій воді і конденсаті пари, в океанографічних дослідженнях, на суднах для вимірювання солоності води. Використовуються також у сільському господарстві та акваріумістиці.

Сучасні солеміри зазвичай мають вбудовані мікропроцесори, що гарантують великий діапазон і високу точність проведених вимірювань. Результати вимірювань зберігаються у вбудованій пам'яті і аналізуються на основі заздалегідь введених даних за буферними розчинами, розпізнавання яких відбувається з використанням мікроконтролера.