Вологомір - прилад для вимірювання вологості газів, рідин та твердих тіл.

Для вимірювання вологості рідин (тобто вмісту води в рідині, для якої вода не є основним компонентом, наприклад, в нафті) застосовуються ємкісні вологоміри, дія яких ґрунтується на визначенні діелектричної проникності або діелектричних втрат в рідині (діелектричний метод), а також кондуктометричні вологоміри, де вимірюється електропровідність рідини. Вологість твердих тіл визначається ємкісними і кондуктометричними вологомірами. Використовують також резонансне поглинання радіохвиль НВЧ-діапазону ядрами водню, що входять до складу води. При цьому виміряну фізичну величину контрольованого шару вологого вугілля порівнюють з еталонним зразком. Застосовуються вологоміри для вимірювання вологості проб вугілля в лабораторних умовах, а також для контролю вологості вугілля в технологічному потоці, наприклад, на стрічковому конвеєрі.

Вологість повітря визначають гігрометрами і психрометрами.

Шляхом контролю та оптимізації вологості сипких середовищ можна зекономити воду й енергію, зменшити шкідливий вплив виробництва на екологію. Об'єктом вимірювань може бути вологість субстрату в теплицях, вологість зерна в процесі збирання, зберігання, переробки.

Системи керування водним режимом рослин в гідропонних теплицях з крапельним поливом на базі розробленого вологоміра відповідають агротехнічним вимогам та скорочують витрати живильних розчинів на 15-20 %. За допомогою вологоміра можна одержувати дані для побудови полів розподілу вологи по площі теплиць та в об'ємі силосів елеваторів. Також вологоміри використовуються для безперервного контролю вологості сипких та пастоподібних середовищ безпосередньо в потоці.

Вологоміри нині широко використовуються для визначення вологості зерна. Застосування класичних методів визначення вологості шляхом висушування зерна потребує значних витрат часу і праці, що не дає змоги приймати оперативні рішення. Саме тому в умовах високо інтенсивного виробництва поширені портативні вологоміри.